Як стати виноробом. Десять кроків для старту
Наші партнери, проєкт «Економічна правда», поділилися з нами публікацією, яка висвітлює всі подробиці створення власної виноробні в Україні. Ми вважаємо, що ця тема є актуальною, а інформація яка подана в статі допоможе виноробам початківцям розпочати свій власний винний бізнес.
Тенісист Сергій Стаховський та співак Олег Скрипка пішли у винороби. Для цього вони орендували виноградники на Закарпатті і вже мають власний бренд вина.
Проте виноробство загалом — не найбільш популярний в Україні бізнес. Офіційно в країні вино виробляють близько 75 виноробних компаній. Для порівняння: у Франції — 65 тисяч.
Виноробство в ЄС — переважно сімейний бізнес. Україна повинна прийти до аналогічної моделі ринку.
Уже зараз на півдні та заході країни є виноробні райони, так звані теруари, де століттями вирощують виноград. Мова йде про Миколаївську, Одеську, Херсонську, Закарпатську області та Крим.
Виноробні почали з'являтися в нетипових для виноградарства регіонах. Площі українських виноградників поки не можуть порівнятися з Італією, Іспанією чи США. Під виноградниками в Україні 40,7 тис. га, в Італії — 1,1 млн га.
Проте вітчизняному виноробству вже є чим пишатися. Українські фахівці галузі вирощують не лише загальновідомі у світі сорти винограду, а й унікальні місцеві: одеський чорний, сухолиманський, тельті курук.
Мода на виробництво вина в країні лише починається. У 2018 році Верховна Рада спростила процедуру отримання ліцензій на виробництво для малих виноробів. У результаті зникла необхідність отримувати 140 дозвільних документів.
Зелене світло засвітилося для тих, хто думав про переробку винограду або мав її, проте не міг легалізувати через складну бюрократичну процедуру. За часи Незалежності з'явилися малі підприємства, які дихають в спину відомим брендам.
Охочих долучитися до виноробної галузі вистачає. Мати свій виноградник і виробляти смачне вино — хто про це не мріяв хоча б раз у житті? Але як це зробити? Скільки коштів може знадобитися, щоб почати свою справу?
ВАЖЛИВО ЗНАТИ. Наразі ліцензію на виробництво алкогольної продукції має 131 підприємство. Більшість з них виробляють вино. За спрощеною процедурою реєстрації за останній рік документи на отримання ліцензії подали ще 18 невеликих виноробів, хоча насправді виробників значно більше. Дані ДФС
"Українська правда" зібрала основні рекомендації для виноробів-стартаперів, які хочуть не просто дегустувати своє вино вдома, а й мати можливість запрошувати на дегустації туристів або продавати напій в ресторанах чи магазинах.
Перший крок. Тричі подумайте, чи хочете ви бути виноробом
Це справа для терплячих. Виноробство — це значні інвестиції, окупність яких розтягнута в часі, оскільки перший урожай винограду збирають лише на п'ятий рік після посадки.
Інвестиції можуть починатися з 300 тис. грн (виноградник до 2 га та переробка), а закінчуватися — безкінечністю цифр і сил. Думайте, хто доглядатиме виноградник.
Другий крок. Відкрити підприємство та обрати систему оподаткування
Здійсніть державну реєстрацію як суб'єкт господарювання. Відкрийте підприємство на загальній системі оподаткування або спрощеній (4 група), сплачуючи єдиний податок, єдиний соціальний внесок, ПДВ та акциз.
Третій крок. Отримайте знання
У Франції, щоб стати виноробом, потрібно отримати спеціалізовану освіту, в Україні диплом винороба не обов'язковий. Якщо думаєте займатися виноробством, то ви, скоріше за все, уже знайомі з галуззю.
Якщо у вас такого досвіду нема, то можна отримати спеціалізовану освіту в Національному університеті харчових технологій, Одеській національній академії харчових технологій, Національному університеті "Львівська політехніка".
Ще є самоосвіта. Частина виноробів їде за досвідом в ЄС. Ще один варіант — залучення фахівця з виноробства. Вартість його послуг залежить від обсягу роботи і може коливатися від кількох тисяч до кількох десятків тисяч гривень.
Четвертий крок. Посадіть або орендуйте виноградник.
Це можуть бути незначні площі, навіть 1 га. Виноград не любить щільний важкий ґрунт і болотисту місцевість. Земля для винограду повинна легко пропускати тепло.
Саджанець у сертифікованому розсаднику коштує 18-30 грн, саджанець з Німеччини — 2 євро. На посадку 400 кущів потрібно орієнтовно 10 тис. грн. Однак з виноградником вам рідко доведеться відпочивати.
На молодому винограднику слід доглядати за ґрунтом, включаючи зрошення, боротися зі шкідниками, підв'язувати лозу до опори, обрізати молоді пасинки на лозі, утеплювати на зиму. На четвертий рік можна зробити перше вино.
Виноградники площею понад 0,5 га потрібно реєструвати. Для цього з 1 квітня по 30 червня треба подати до структурних підрозділів агропромислового розвитку районних чи обласних державних адміністрацій на паперових та електронних носіях інформацію про виноградні насадження за встановленою формою.
У серпні-вересні Мінагрополітики затверджує регіональні реєстри виноградників.
Малим виробникам можна виробляти вино лише з власних виноматеріалів.
П'ятий крок. Потужності для переробки
У вас мусять бути власні потужності для переробки винограду або ви можете їх орендувати. Наявність власної переробки передбачає необхідність отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв. Це стосується тих виробників, які виробляють не більше 10 тис. декалітрів вина на рік.
Про сам процес виробництва знавці виноробної справи розповідають у блогах. Крім того, про це можна прочитати в матеріалі "Економічної правди".
Шостий крок. Оформіть ліцензію на виробництво
Її вартість — 780 грн, цю суму потрібно сплачувати щороку. Термін дії ліцензії — п'ять років. Документ видає київський офіс ДФС протягом 30 днів з дня подання заяви. Оплата за ліцензію йде до місцевого бюджету, тому реквізити для оплати слід брати в місцевій податковій.
Після подання заяви треба подати декларацію відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції вимогам законодавства в обласне управління Держпродспоживслужби. Тобто потрібно підтвердити факт наявності обладнання для переробки винограду. Декларацію видають за три дні.
Для цього потрібно мати обладнання для зважування, подрібнення та пресування винограду, відстоювання та бродіння сусла, обробки, зберігання або витримки виноматеріалів, розливу вина у пляшки, контролю температури на етапах виробництва та зберігання, санітарної обробки технологічного обладнання.
Отримайте у Торгово-промисловій палаті України чи її регіональному відділенні експертний висновок щодо присвоєння кодів УКТЗЕД алкогольним напоям, які буде виготовляти малий виробник виноробної продукції.
Восьмий крок. Придбайте акцизні марки.
Для цього слід щомісяця подавати в електронній формі в ДФС заявку-розрахунок про потребу в марках, копію квитанції про оплату марок з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.
Одна марка коштує 0,1926 грн. Доставляє марки до продавця їх виробник за рознарядкою ДФС.
Приміщення для зберігання марок мусять бути ізольованими, технічно укріпленими, обладнаними засобами протипожежної сигналізації.
Дев'ятий крок. Інвестуйте сили, душу і гроші у смак та аромат вина
Купіть скляні пляшки. Їх вартість коливається в межах долара за пляшку. Створіть цікаву етикетку, наклейте акцизну марку. Малі виробники зазвичай роблять це вручну, бо купувати автоматичне обладнання для невеликих партій нема сенсу. Зверніть увагу на вимоги до етикетки. Вони описані в пункті 2 статті 11 закону.
Наявність ліцензії на виробництво дає право на реалізацію столового вина міцністю до 15 градусів. Його можна продавати без ліцензії на роздрібну торгівлю.
Десятий крок. Створіть легенду власного бренду
Закохуйте людей у свій продукт, розвивайте місцевий туризм, проводьте екскурсії, пояснюйте культуру споживання вина і у вас завжди буде відданий покупець.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Всі ми хочемо бачити на полицях крамниць якісне українське вино. Всі ми хочемо, щоб у нас була можливість обирати класне вино українських виробників, і щоб цей вибір не обмежувався одним десятком.